наймит

1. Особа, яка наймається на роботу до кого-небудь за плату, переважно для виконання фізичної, часто сезонної або тимчасової, роботи; батрак.

2. *перен.* Той, хто, діючи з корисливих мотивів, беззастережно підкоряється чиїйсь волі, служить чиїмось інтересам; прислужник, посіпака.

Приклади вживання слова:

наймит

Приклад 1:
Наймит поставив їй і самовара, але піти на базар по хліб відмовився, бо треба було помогти ще й іншим помитися. Тим-то генеральша, діждавшись, доки повставали її син та Лаговський, попрохала їх піти та покупити чогось до чаю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Наймит, нiколи, немає часу.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”

Приклад 3:
Однаково менi, чи я наймит на своїй землi, чи на чужiй. А все наймит.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Приклад 4:
Коли наймити їли, голоднi, багато, вiн бурчав жiнцi: “як їсть, то впрiє, а як робить, то змерзне… Стук-грюк, аби з рук…” Коли ж страва була недобра i наймит клав ложку, Пiдпара сердивсь: “злиднi! що воно їло удома?
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Приклад 5:
Перед ним стояли його конi, а на санях сидiв Петро, братiв наймит. — Ти звiдки взявся тут?
— Невідомий автор, “Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”