Властивість або стан за значенням наїжений 1, 2; насторожена, ворожа або зухвала поведінка, викликана внутрішнім напруженням, готовністю до захисту чи нападу.
наїженість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням наїжений 1, 2; насторожена, ворожа або зухвала поведінка, викликана внутрішнім напруженням, готовністю до захисту чи нападу.
Відсутні