НАЇТИВІ́ЗМ, -у, чол.
1. Філософська та психологічна концепція, згідно з якою певні ідеї, знання, здібності або моральні принципи є вродженими, а не набутими в результаті досвіду чи навчання.
2. У мистецтві та літературі — напрям, що свідомо наслідує форми, техніки та світогляд первісного, народного або дитячого мистецтва, уникаючи академічних канонів і професійної вишколеності; примітивізм.