наїб

НАЇБ, -а, чол. рід. Скорочення від «начальник єврейської бригади»; у деяких контекстах — жаргонне або сленгове позначення особи, яка обіймає високу посаду або має значний вплив у певній структурі, часто з відтінком іронії чи зневаги.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |