наяложування

1. (у праві) Процес накладення арештів, заборон або обмежень на майно чи фінансові активи з метою забезпечення виконання рішення суду, зобов’язань або для запобігання їх відчуженню.

2. (перен., рідко) Накладення певних обмежень, заборон чи моральних зобов’язань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |