1. Прислівник, що вказує на дію або предмет, які надаються замість інших, як обмін чи компенсація; взамін, замість.
навзамін
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Бо в мене на столі не лежало жодної садовини навзамін їм, — весело сказав Володимир. — Та от я їм узавтра покладу справжню добру новинку: велике гроно винограду.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |