НАВ’ЮЧУВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок., НАВ’ЮЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.
1. Навантажувати себе в’юком, поклажею, яку перевозять на спині тварини (перев. про коней, верблюдів, мулів). Верблюди повільно нав’ючувалися важкими тюками перед далекою дорогою.
2. перен., розм. Брати на себе надто багато речей, обов’язків, справ; обтяжувати себе чим-небудь. Не варто так нав’ючуватися покупками, адже нам ще далеко йти.