навись

НАВИСЬ, іменник жіночого роду.

1. спец. У гірництві та будівництві: частина гірської породи, ґрунту, снігу або льоду, що виступає над вертикальною площиною стіни, схилу чи укосу, утворюючи загрозу обвалу; навісний карниз.

2. геол. Скельний виступ або навіс, що утворюється внаслідок вивітрювання чи підмивання породи, часто слугує природним укриттям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |