1. Який набув досвіду, вправності в чому-небудь; досвідчений, вправний, умілий.
навиклий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув досвіду, вправності в чому-небудь; досвідчений, вправний, умілий.
Відсутні