1. Знання й уміння, набуті в процесі навчання, практики, досвіду; навик.
2. спец. Автоматизована дія, сформована шляхом повторення та тренування, що виконується без свідомого контролю.
навичка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По- ряд з інстинктом набуває свого значення індивідуально вироблена по- ведінка – навичка , яка пристосована до умов життя конкретного представника виду. Ускладнюється головний мозок.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”
Частина мови: іменник (однина) |