1. Те саме, що нав’язуватися; настирливо, всупереч бажанню інших, домагатися чого-небудь, напрошуватися.
нав’ялюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що нав’язуватися; настирливо, всупереч бажанню інших, домагатися чого-небудь, напрошуватися.
Відсутні