навушник

1. Пристрій для індивідуального прослуховування аудіосигналів (музики, мовлення тощо), який кріпиться на голові та має один або два динаміки, що прикладаються до вух.

2. Частина головного убору (шапки, шолома тощо), яка закриває вуха для захисту від холоду, вітру чи шуму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |