НА́ВТІКИ, присл. Уживається при дієсловах, що означають швидке, поспішливе пересування, переважно втечу; геть, пріч, навтьоки. Кинулися хлопці навтіки, тільки п’яти замигтіли (Панас Мирний).
Приклади вживання слова:
навтіки
Приклад 1:
Чим тьху навтіки драть. Біжить пан Турн, і репетує, І просить у своїх меча; Ніхто сердеги не рятує Од рук троянська силача!
— Самчук Улас, “Марія”
