навтікача
[nɑʋtikɑt͡ʃɑ] Прислівник
Буква:Н
Значення
-
НАВТІКАЧА́, присл. У напрямку втечі, рятуючись утечею; тікаючи. Уживається переважно з дієсловами руху: кинутися, пуститися, податися.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
[nɑʋtikɑt͡ʃɑ] Прислівник
НАВТІКАЧА́, присл. У напрямку втечі, рятуючись утечею; тікаючи. Уживається переважно з дієсловами руху: кинутися, пуститися, податися.