**НАВСТЯЖИ́**, присл. Те саме, що навстіж; широко, до кінця (про двері, вікна, ворота тощо).
навстяжи
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Словник Української Мови
Буква
**НАВСТЯЖИ́**, присл. Те саме, що навстіж; широко, до кінця (про двері, вікна, ворота тощо).
Відсутні