навстріч БукваН 1. У напрямку до кого-, чого-небудь; назустріч. Приклади вживання Приклад 1: Помчали навстріч. І завихрили герці. — Невідомий автор, “Getman Sin Getmana” Частина мови: прислівник () | ←поденокподення→
