Значення
-
НАВСПІ́ЛЬНИК, -а, чол., заст. Той, хто перебуває з ким-небудь у спільному володінні, користуванні чимсь; співвласник, співучасник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. навспільник, р. навспільника, д. навспільникові, з. навспільника, о. навспільником, м. навспільникові, к. навспільнику