Древослів

Словник Української Мови

навпрямці

[nɑʋprjɑmt͡si] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Прямо, не звертаючи; найкоротшим шляхом, навпростець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. навпрямка, р. навпрямки, д. навпрямці, з. навпрямку, о. навпрямкою, м. навпрямці, к. навпрямко

Більше записів