1. Спираючись лише на дотик, не маючи змоги бачити; наосліп, на дотик.
2. перен. Діючи без певного плану, навмання, не знаючи напевно, як слід чинити в тій чи іншій ситуації.
навпомацки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У Вінниці попервах у Музейній справі йшла навпомацки, самотужки оволодіваючи професійними навичками, методом спроб і помилок, та ще й під колосальним тиском ідеологічних вимог, які годі було раціонально, «до кінця», збагнути і які до того ще й змінювалися, не встигнувши утвердитися й реалізуватися. Що ж до Чернігова, то тут підійшла до творення експозиції уже збагачена досвідом, хоча травма від дикої вінницької епопеї з відлученням від музею (про це згодом.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Наш мотоскафо просувався повільно, ніби навпомацки — непроглядний туман обсів береги, лиш де-не-де залишаючи просвіток для бані, лоджії, вежі. Зда валося, Хтось дотепер сипав згори нескінченні поклади борошна і вапна, хоч навмисне для цього призначений ритуальний Giovedì Grasso1 відійшов ще півтора тижні тому.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прислівник () |