Прислівник.
1. Чергуючи одне з одним, по черзі; змінюючи один одного в якійсь дії, стані тощо. Працювати навперемінки.
2. Те саме, що навперемі́н; перемежовуючись, впереміжку. Смуги навперемінки білі й чорні.
навперемінки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наливайкові спочатку здалося, що то убитий кимось вовк чи собака, та Петро з Яковом приставляли до того чорного вуха й навперемінки слухали. — Северине, Северине, а йди-но сюди!..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |