Прислівник.
1. Чергуючи одне з одним, по черзі; поперемінно.
2. Змінюючи один одного в якійсь дії, стані тощо; навпереміну.
навперемінку
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Прислівник.
1. Чергуючи одне з одним, по черзі; поперемінно.
2. Змінюючи один одного в якійсь дії, стані тощо; навпереміну.
Відсутні