навкидь
[nɑʋkɪdʲ] Прислівник
Буква:Н
Значення
-
**НА́ВКИДЬ**, присл. 1. Не цілячись, не прицілюючись; навмання (про стрілянину, кидання чогось). *Стріляти навкидь.* 2. *перен.* Без попередньої підготовки, необдумано, нашвидкуруч (про дії, вчинки, слова). *Відповідати навкидь.*