НА́ВКІС, присл. Те саме, що навскіс; у напрямку, не паралельному до лінії, поверхні; під кутом, по діагоналі, скісно.
навкіс
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А збоку повз хатку навкіс пройшла самиця. За нею самець.
— Невідомий автор, “Tigrolovi”
Частина мови: прислівник () |