навік

НАВІ́К, присл. Те саме, що наві́ки; назавжди, на все життя, на вічні часи.

Приклади вживання слова:

навік

Приклад 1:
Та вже ж навік! Се так, як голуби… Я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються… А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю; але вона занадто вже смутна, така бліда, похила та журлива, — я часто плачу, дивлячись на неї.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Провина ж у мене одна: Я рівна тобі — і, можливо, занадто висока… «Дві статуї навік закаменілі…» Дві статуї навік закаменілі. Немовби їх надщербили морози.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”