НАВЕЗТИ́, дієсл., док., перех.
1. Привезти, доставити куди-небудь у великій кількості, багато чогось (вантажу, товару, матеріалів тощо). Навезти цегли на будівництво.
2. Привезти кого-небудь у великій кількості (зазвичай про людей, гостей, пасажирів). На свято навезли повний двір гостей.
3. Розм. Наштовхнути, спрямувати кого-небудь або що-небудь на когось, щось; націлити. Навезти гармату на ворожу позицію.