НАВЕРХА́, присл., діал. Зверху, поверх чого-небудь; нагорі. Одягнути сорочку наверха.
наверха
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
НАВЕРХА́, присл., діал. Зверху, поверх чого-небудь; нагорі. Одягнути сорочку наверха.
Відсутні