Словник Української Мови
Буква
1. Засвоювати знання, набувати вміння, навички в якій-небудь галузі, здобувати освіту, перев. під чиїмось керівництвом або самостійно.
2. Переймати досвід, набувати певних звичок, рис характеру, способів поведінки під впливом кого-, чого-небудь або в результаті власних спостережень, аналізу.
Приклад 1:
Але тут своє рішуче слово сказав Тичина: Михайлина Коцюбинська має навчатися тільки на українській філології. Я була з цим абсолютно згодна, і 1949 року, закінчивши школу із золотою медаллю, стала студенткою українського відділу філологічного факультету Київського університету.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Звісно, щоб аж так дуже, навіть згодом Богдан не пробував відмовляти Наталку, та й як же ж би він так дуже спромігся б відмовляти, коли попервах не те що язик, а все його нутро, мозок і почуття взялися жменькою попелу від Наталчиних слів, ніби вона, Наталка, помре, як не піде навчатися, байдуже, що таке запевнення не трималося купи, бо хто коли переставлявся до праотців від того лише, що небораці забороняли навчатися? А Богдан же й не забороняв!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Призначено для студентів технічних вузів і може бути корисною для кола читачів, які бажають навчатися програмуванню мовою С++. ISBN 978-966-438-240-0 © О.Г.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva”