НАВАНТА́ЖНИК, -а, чол. 1. Пристрій або механізм, призначений для навантажування чого-небудь (сипучих матеріалів, вантажів тощо); навантажувач.
2. спец. Особа, яка виконує навантажувальні роботи; вантажник.
навантажник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |