науверти БукваН **НАУ́ВЕРТИ**, присл., заст., діал. Навпаки, навпроти; у протилежному напрямку або всупереч чомусь. *Він пішов науверти, не озираючись.* Приклади вживання Відсутні Частина мови: прислівник () | ←пробазікатипробавлятися→
