Особа, яка професійно займається науковою діяльністю, проводить дослідження в певній галузі знань, має відповідну кваліфікацію (науковий ступінь, учене звання) та створює нове знання.
науковець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Науковець з фаху, невеликий на зріст, пузатенький, утлий на утвори міщух, хоч і «член партії з 17 року» й «соратник» всіх найвидатніших діячів революції (хоча Андрій і був певен, що в революцію цей Львов був десь парикмахером в Житомирі або в Бердичеві). Але перед арештом він був десь великою «шишкою» Цей Львов, очевидно, мав геморой, бо більшу частину дня не сидів, а стояв, але то нічого.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |