НАУКОМІ́СТКІСТЬ, -кості, жін. Властивість і якість за значенням наукомісткий; ступінь насиченості виробництва, продукту, технології або галузі науковими дослідженнями, розробками та інноваціями, що визначає рівень використання наукових знань у створенні доданої вартості.
наукомісткість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |