НАУКОМЕТРІЯ, -ї, жін. Галузь наукознавства, що займається статистичними дослідженнями структури та динаміки розвитку науки, використовуючи кількісні методи для аналізу публікаційної активності, цитувань, наукометричних показників (індексів цитування, імпакт-факторів тощо) з метою оцінювання результативності наукової діяльності, виявлення тенденцій розвитку наукових напрямів та ефективності роботи вчених, установ і журналів.
наукометрія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |