Стос. до натюрморту; признач. для натюрморту; пов’язаний із зображенням натюрморту.
натюрмортний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до натюрморту; признач. для натюрморту; пов’язаний із зображенням натюрморту.
Відсутні