НАТИ́НИНА, и, жін. Те саме, що на́тинь; частина стебла або стовбура рослини, що залишається після зрізання, скошування чи обламування основної маси; стерня, жнив’я.
натинина
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови