НА́ТИКАТИ, дієсл., недок., перех.
1. Те саме, що настромлювати; встромляти що-небудь у щось, зазвичай у великій кількості або в різних місцях. Натикати шпильок у подушечку.
2. Розташовувати, встановлювати що-небудь у багатьох місцях, густо або в безладі. Натикати стовпів уздовж дороги.
3. перен., розм. Наповнювати що-небудь чимось у великій кількості, заповнювати вщерть. Натикати повну шафу книжками.