натяжка

[nɑtjɑʒkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

НА́ТЯЖКА, іменник жіночого роду.
1. Дія за значенням натягати, натягнути; натягування. Натяжка полотна на підрамник потребує вправності.
2. спец. Пристрій або механізм для натягування чого-небудь (ременя, каната, дроту тощо). Гвинтова натяжка для велосипедного ланцюга.
3. розм. Те саме, що натя́гування 2; напруження. Говорити з натяжкою.
4. перен., розм. Надмірне, штучне ускладнення або перебільшення; натягнутість. У його поясненні відчувалася явна натяжка.

Граматичні форми:

н. натяжка, р. натяжки, д. натяжці, з. натяжку, о. натяжкою, м. натяжці, к. натяжко