національно-об’єднавчий

1. Стос. до національного об’єднання, пов’язаний із процесами згуртування нації, консолідації національних сил для досягнення спільних цілей (здебільшого політичних, державотворчих).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |