НАТЩЕ́СЕРЦЕ, присл. На порожній шлунок, не поївши; до їди, перед сніданком, обідом тощо. Уживається переважно в контексті прийому ліків, медичних процедур або фізіологічних станів.
натщесерце
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Петро, переступаючи через їхні залежані боки, співав віслючкам натщесерце: «Та не день, не два, не одну нічку!..» Висловухі під тінями його чобіт схиляли голови нижче. Петро наступав їм на вуха.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |