натруїти

1. Доконаний вид до «труїти» (у значенні отруювати, знищувати отрутою); винищити отрутою (про шкідників, комах, гризунів тощо).

2. Доконаний вид до «труїти» (у значенні спричиняти отруєння); заподіяти отруєння кому-небудь.

3. Доконаний вид до «труїти» (у значенні мордувати, мучити); завдати страждань, змучити когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |