Натрусом, прислівник. 1. У спосіб натрушування, посипання чого-небудь зверху; натрушуючи. 2. рідко. Те саме, що натрус.
натрусом
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Натрусом, прислівник. 1. У спосіб натрушування, посипання чого-небудь зверху; натрушуючи. 2. рідко. Те саме, що натрус.
Відсутні