НАТРУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., НАТРУСИ́ТИСЯ, у́ситься, док.
1. Падати, осипатися звідкись, нагромаджуючись у якійсь кількості (про сипкі речовини, дрібні предмети). З мішка натрусилося борошно на підлогу.
2. Покриватися, вкриватися чим-небудь сипким, дрібним, що нападало, насипалося зверху. Стіл натрусився крихтами хліба.