**НА́ТРУМНИК**, -а, чол. Рід. 1. *хім.* Те саме, що на́трій; хімічний елемент, лужний метал сріблясто-білого кольору, що легко окиснюється на повітрі.
натрумник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови