1. Докласти труднощів, зусиль для досягнення чогось; натомитися, намучитися, працюючи.
2. (переважно у пасивному стані) Викликати втому, стомлення; натомити.
натрудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так часто я тебе зову крізь сон, щоб душу натрудити повік незбутнім молодим гріхом. Припертий до стіни (чотири мури — і п’ятого кутка ніяк не знайдеш), чи не щодень до сповіді стаю, та жодної мені нема покути.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: дієслово () |