НАТА́СКАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням натасканий 2; набута внаслідок інтенсивного, часто однобічного навчання або тренування здатність виконувати певні дії, завдання, що не ґрунтується на глибокому розумінні чи внутрішньому переконанні; механічне засвоєння навичок, знань. Його відповіді вражали не глибиною думки, а лише натасканістю на стандартні теми.
натасканість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |