НАСУ́ЩНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням насущний; те, що є конче необхідним, життєво важливим для існування, діяльності, розвитку кого-, чого-небудь. Насущність проблеми не викликає сумніву.
насущність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |