1. Доконаний вид до «насукувати»; скручуючи, наготовити яку-небудь кількість чогось (звичайно ниток, пряжі).
насукати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «насукувати»; скручуючи, наготовити яку-небудь кількість чогось (звичайно ниток, пряжі).
Відсутні