НАСТИ́ЛЬНИЦЯ, і, жін.
1. спец. Робітниця, яка займається настиланням чого-небудь (тканини, паперу, деревини тощо) у виробничому процесі.
2. заст. Жінка, яка настилає постіль, ліжко; постільниця.
Словник Української Мови
Буква
НАСТИ́ЛЬНИЦЯ, і, жін.
1. спец. Робітниця, яка займається настиланням чого-небудь (тканини, паперу, деревини тощо) у виробничому процесі.
2. заст. Жінка, яка настилає постіль, ліжко; постільниця.
Відсутні