1. Той, хто настилає що-небудь (підлогу, дах, міст тощо); робітник, який виконує настилання.
настильник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто настилає що-небудь (підлогу, дах, міст тощо); робітник, який виконує настилання.
Відсутні