настильність

НАСТИ́ЛЬНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням настильний 1; полога траєкторія польоту (кулі, снаряда, струменя води тощо), за якої кут падіння є незначним. Завдяки високій початковій швидкості гармата забезпечує велику настильність стрільби.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |