НАСТИ́ЛКА, іменник жіночого роду.
1. Дія за значенням настила́ти 1; настилання. Роботи з настилки паркету тривали цілий тиждень.
2. Те, що настелене; настил. Дерев’яна настилка на підлозі вже просіла.
настилка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |